чунник
чу́нник
-а, ч., заст.
Ремісник, який виготовляє чуні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чунник — ЧУ́ННИК, а, ч., заст. Ремісник, який виготовляв чуні. При спуску в шахту [у XIX ст.] на ноги взували чуні .. їх виплітали з конопляних мотузків спеціальні майстри – чунники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- чунник — ЧУ́ННИК, а, ч., заст. Ремісник, який виготовляв чуні. При спуску в шахту [у XIX ст.] на ноги взувалися чуні.. їх виплітали з конопляних мотузків спеціальні майстри — чунники (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 58). Словник української мови в 11 томах