шабельтас

шабельта́с

-а, ч., військ., заст.

Ремінь, на якому носили шаблю; портупея.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабельтас — ШАБЕЛЬТА́С, а, ч., військ., заст. Ремінь, на якому носили шаблю; портупея. Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Словник української мови у 20 томах
  2. шабельтас — шабельта́с іменник чоловічого роду, істота ремінь, на якому носили шаблю; портупея військ., арх. Орфографічний словник української мови
  3. шабельтас — Піхви Словник застарілих та маловживаних слів
  4. шабельтас — ПОРТУПЕ́Я (плечовий або поясний ремінь, до якого пристібають холодну зброю), ШАБЕЛЬТА́С заст. Увійшов (командир) з валізою, сяючи лицем і новенькою портупеєю на новенькій уніформі (І. Словник синонімів української мови
  5. шабельтас — ШАБЕЛЬТА́С, а, ч., військ., заст. Ремінь, на якому носили шаблю; портупея. Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36). Словник української мови в 11 томах
  6. шабельтас — Шабельтас, -са м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27. Словник української мови Грінченка