1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шабельник

шабе́льник

-а, ч., спец.

Той, хто виробляє шаблі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабельник — ШАБЕ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто виробляє шаблі. Зачувши про князів об'їзд, виповзали з подільських ярів і ставали на кручі мовчазні кожум'яки, лукавоокі гончарі, ковалі заліза й міді, шабельники (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. шабельник — шабе́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шабельник — ШАБЕ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто виробляє шаблі. Зачувши про князів об’їзд, виповзали з подільських ярів і ставали на кручі мовчазні кожум’яки, лукавоокі гончарі, ковалі заліза й міді, шабельники (Загреб., Диво, 1968, 559). Словник української мови в 11 томах