шалмей

шалме́й

-я, ч.

1》 Духовий язичковий музичний інструмент з подвійною тростиною та 8-10-ма ігровими отворами, поширений в Зах. Європі у 13-17 ст.

2》 Загальна назва давньоєвропейських тростинних музичних інструментів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалмей — (фр. shalemie, нім. Schalmei, від гр. chalamos — тростина) — 1. Духовий язичковий інструмент з подвійною тростиною та 8 — 10 ігровими отворами, поширений в Західній Європі XIII — XVII ст. у середовищі менестрелів, жонглерів, шпільманів. Словник-довідник музичних термінів