шанолюбний
шанолю́бний
-а, -е.
Який любить шанобливе ставлення до себе, вияви поваги та шани до себе.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шанолюбний — ШАНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Той, хто любить шану. Спершу ми з ним близько зійшлися – я вчив Гуляйвітра мотоциклом керувати і в добрі хвилини слухав його далекосяжні наміри зробити нашу районну газету найкращою в області. Мені це дуже імпонувало, всі ми замолоду шанолюбні (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- шанолюбний — шанолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови