шанолюбний
ШАНОЛЮ́БНИЙ, а, е.
Той, хто любить шану.
Спершу ми з ним близько зійшлися – я вчив Гуляйвітра мотоциклом керувати і в добрі хвилини слухав його далекосяжні наміри зробити нашу районну газету найкращою в області. Мені це дуже імпонувало, всі ми замолоду шанолюбні (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шанолюбний — шанолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- шанолюбний — -а, -е. Який любить шанобливе ставлення до себе, вияви поваги та шани до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови