швара

Значення в інших словниках

1. швара — Шва́ра: — висока гостролиста трава в полонині [33] — шувар, або очерет [9] Словник з творів Івана Франка
2. швара — ШВА́РА, и, ж., діал. 1. Товстий мотузок; кодола. Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Г. Хоткевич). 2. Швар. Словник української мови у 20 томах
3. швара — ШВА́РА, и, ж., діал. 1. Товстий мотузок; кодола. Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Хотк., II, 1966, 406). 2. Швар. Словник української мови в 11 томах
4. швара — Швара, -ри ж. 1) Плетеный шнурокъ. Шух. І. 225. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. Шух. І. 226. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Шух. І. 211, 200. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Лукаш. 146. Словник української мови Грінченка