шевчиха
шевчи́ха
-и, ж., розм.
Жінка шевця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шевчиха — ШЕВЧИ́ХА, и, ж., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (П. Чубинський); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- шевчиха — шевчи́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- шевчиха — ШЕВЧИ́ХА, и, ж., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (Чуб., V, 1874, 818); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (Крим., Вибр., 1965, 382). Словник української мови в 11 томах
- шевчиха — Шевчиха, -хи ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818. Словник української мови Грінченка