шелестіння

Значення в інших словниках

1. шелестіння — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
2. шелестіння — ШЕЛЕСТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шелесті́ти і звуки, утворювані цією дією. Вони знов воліклись, одинокі, загублені серед безбережного моря очерету, що маяв над ними пухнатими китицями та наводив сум одноманітним шелестінням (М. Словник української мови у 20 томах
3. шелестіння — шелесті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
4. шелестіння — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
5. шелестіння — Шелесті́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шелестіння — ШЕЛЕСТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шелесті́ти і звуки, утворювані цією дією. Вони знов воліклись, одинокі, загублені серед безбережного моря очерету, що маяв над ними пухнатими китицями та наводив сум одноманітним шелестінням (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
7. шелестіння — Шелесті́ння, -ня с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276. Словник української мови Грінченка