шерхотати

шерхота́ти

-очу, -очеш і шерхотіти, -очу, -отиш, недок.

Підсил. до шерхати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерхотати — див. шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шерхотати — ШЕРХОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ШЕРХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ше́рхати. Шерх-шерх... – різнобоєм шерхотять сапи, злизують гострими блискучими язиками вилуджену шкіру землі (В. Бабляк); Під ногами тихо шерхотить пісок, дзвенить золоте каміння (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. шерхотати — шерхота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шерхотати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шерхотати — ШЕРХОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ШЕРХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до шерхати. Шерх-шерх…— різнобоєм шерхотять сапи, злизують гострими блискучими язиками вилуджену шкіру землі (Бабляк, Вишн. Словник української мови в 11 томах