шлея
шлея́
-ї, ж.
1》 Частина упряжі – широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней.
2》 Жовто-руда смуга на боках тіла росомахи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шлея — (у шорах) наритники; шлейка; мн. ШЛЕЙКИ, сов. підтяжки; п! ЛЯМКА. Словник синонімів Караванського
- шлея — Наритники, шорка Словник чужослів Павло Штепа
- шлея — ШЛЕЯ́, ї́, ж. Частина упряжі – широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Словник української мови у 20 томах
- шлея — шлея́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шлея — Шлея́, шлеї́, шлеє́ю; шле́ї, шлей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шлея — ШЛЕЯ́, ї́, ж. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив’язана до посторонків, у яку запрягають коней. Словник української мови в 11 томах
- шлея — Шлея, шлеї ж. Шлея. ум. шлейка. Словник української мови Грінченка