шльондра

Значення в інших словниках

1. шльондра — Шльоха, шмара, ПОВІЯ. Словник синонімів Караванського
2. шльондра — див. повія Словник синонімів Вусика
3. шльондра — ШЛЬО́НДРА, и, ж. 1. зневажл. Неохайна жінка. Коли хтось націоналізує цю її останню власність, вона буде дуже відразною жебрачкою. Просто шльондрою (Б. Антоненко-Давидович). 2. вульг., лайл. Повія, шлюха. – Я йому покажу... Словник української мови у 20 томах
4. шльондра — шльо́ндра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
5. шльондра — (-и) ж.; мол., жрм; зневажл. Те саме, що шмара 1. Й найостанніша шльондра мріє / Про вірну і ніжну любов <...> (Ю. Позаяк, Шедеври). Словник жарґонної лексики української мови
6. шльондра — РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Словник синонімів української мови
7. шльондра — ШЛЬО́НДРА, и, ж. 1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха. — Я йому покажу… Жінка в полі на снігу, а він у чайній з якоюсь шльондрою… (Кучер, Трудна любов, 1960, 272); З її поведінки... Словник української мови в 11 томах
8. шльондра — Шльондра, -ри ж. = шлюндра. Словник української мови Грінченка