шорсткий

шорстки́й

-а, -е.

1》 Який має нерівну, шкарубку поверхню; шершавий, шерехатий.

|| Який згрубів, потріскався від тривалої роботи, холоду, води і т. ін. (про частини тіла).

|| Твердий, колючий чи гострий на дотик; який подразнює шкіру при дотику.

|| Покритий цупким, колючим волоссям, шерстю (про шкіру обличчя, голови і т. ін.).

|| Цупкий, колючий (про волосся, шерсть і т. ін.).

2》 перен. Який виявляє різкість, суворість або гостро висловлює свої думки, почуття; грубуватий на словах і в поведінці.

|| Проникливо гострий (про очі, погляд); колючий.

|| З якими-небудь хибами, недоліками, недоробками (про мову, стиль і т. ін.).

|| Позбавлений ніжності, милозвучності (про слова, звуки і т. ін.); грубий, неприємний.

|| Сповнений шурхоту, шелесту (про звук).

3》 Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шорсткий — (який має нерівну поверхню) жорсткий, обшерхлий, (із задубілою поверхнею) грубий, кострубатий, зашкарублий, (про шкіру людини) репаний. Словник синонімів Полюги
  2. шорсткий — див. ШЕРЕХАТИЙ; (волос) цупкий, колючий; (хто) П. грубуватий, неотесаний, репаний; (погляд) гостроколючий; (голос) грубий, неприємний; шорсткенький, шорсткуватий. Словник синонімів Караванського
  3. шорсткий — див. шершавий Словник синонімів Вусика
  4. шорсткий — ШОРСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шершавий, шерехатий. Підійшов [бичок] до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Панас Мирний); Припавши до шорсткого каменя, плакав Василько (В. Словник української мови у 20 томах
  5. шорсткий — шорстки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  6. шорсткий — СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов'язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості), КРУТИ́Й, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕЩА́ДНИЙ підсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ підсил., БЕЗЖА́ЛІСНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. шорсткий — Шерстки́й і шорстки́й, -ка́, -ке́ шорстки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шорсткий — ШОРСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шершавий, шерехатий. Підійшов [бичок] до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Мирний, IV, 1955, 11); Припавши до шорсткого каменя, плакав Василько (Кучер, Вогник... Словник української мови в 11 томах
  9. шорсткий — Шорсткий, -а, -е Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міусск. окр. шорсткий пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка