шпатель
шпа́тель
-я, ч.
1》 Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її.
2》 Інструмент живописця у вигляді лопаточки з дуже тонкої й гнучкої сталі для рівномірного накладання фарби на полотно або розтирання її на палітрі.
3》 мед. Інструмент у вигляді лопаточки, який використовується для огляду горла і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпатель — [шпатеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
- шпатель — Лопаточка Словник чужослів Павло Штепа
- шпатель — ШПА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її. Приходить маляр, бере шпатель і гладилку, починає виготовляти “ґрунт”. Словник української мови у 20 томах
- шпатель — шпа́тель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шпатель — шпа́тель, шпа́хтель (нім Spatel – лопатка, від грец. σπάθη – широкий клинок) 1. Інструмент (лопатка або загострений стрижень), яким змішують і розтирають фарби, замазують, зарівнюють щілини та заглиблення тістоподібною масою. Словник іншомовних слів Мельничука
- шпатель — ШПА́ТЕЛЬ (інструмент живописця у вигляді вузької лопаточки), МАСТИХІ́Н. Словник синонімів української мови
- шпатель — ШПА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, Признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її. Приходить маляр, бере шпатель і гладилку, починав виготовляти "грунт". Словник української мови в 11 томах