шпигинар

Значення в інших словниках

1. шпигинар — ШПИГИНА́Р, ШПИҐИНА́РЬ, ю, ч., заст. Скипидар. – Коли це ввечері як ухопить мене [болість]... Горенько! Я й шпигинарю, я й дьохтю – не легша, а все гірша та гірша (Л. Яновська); Так-то воно так. А все ж... Чому я таки не повіз був ні разу її [в лікарню]?... Словник української мови у 20 томах
2. шпигинар — шпигина́р іменник чоловічого роду скипидар арх. Орфографічний словник української мови
3. шпигинар — Шпиг[ґ]ина́р, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шпигинар — ШПИГИНА́Р, ю, ч., заст. Скипидар. — Коли це ввечері як ухопить мене [болість]… Горенько! Я й шпигинарю, я й дьохтю — не легша, а все гірша та гірша (Л. Янов., 1,1959, 85); Так-то воно так. А все ж… Чому я таки не повіз був ні разу її [в лікарню]?... Словник української мови в 11 томах