штубак
штуба́к
див. штуб.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штубак — ШТУБА́К, а́, ч., діал. Учень нижчих класів гімназії. Але дядько вхопив його за полу: “Гов! А то куди, мій пане?” “Я не штубак. Обижати [ображати] себе не дам” (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- штубак — штуба́к 1. шк. першокласник (перев. у гімназії)(ст): Як була прибрана та заля, цього я не бачив, бо “штубаків” з першої кляси там не допускали, і їх на прийнятті не було (Шухевич)||штубачок 2. шк. Лексикон львівський: поважно і на жарт