штубак
штуба́к 1. шк. першокласник (перев. у гімназії)(ст): Як була прибрана та заля, цього я не бачив, бо “штубаків” з першої кляси там не допускали, і їх на прийнятті не було (Шухевич)||штубачок
2. шк. учень початкових класів (ст): Бачиш, сину, на вступі я мусів би познайомити тебе з деякими деталями любовної матерії, про які тобі, зрештою, як штубакові з шостої нормальної, і не треба багато знати (Керницький)
3. ірон. дитина (ст)
4. → штурпак (ср, ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me