1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шумко

шу́мко

Присл. до шумкий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумко — ШУ́МКО. Присл. до шумки́й. Він зітхає шумко, з полегшенням (С. Васильченко); Ранку рад, садовник [садівник] кишку тягне: він струмками між листям шумко шелестить (П. Тичина); // у знач. пред. З того часу в школі стало шумко й весело вечорами (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  2. шумко — шу́мко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. шумко — ШУ́МКО. Присл. до шумки́й. Він зітхає шумко, з полегшенням (Вас., II, 1959, 95); Ранку рад, садовник [садівник] кишку тягне: він струмками між листям шумко шелестить (Тич., І, 1946, 269); // у знач. присудк. сл. З того часу в школі стало шумко й весело вечорами (Вас., І, 1959, 118). Словник української мови в 11 томах