шумливо
шумли́во
Присл. до шумливий I.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шумливо — ШУМЛИ́ВО. Присл. до шумли́вий¹. Від брязку заліза шумливо Знялося з ялин гайвороння (М. Старицький); Вітер попутний повіяв шумливо, і легко побігли Рибним шляхом кораблі (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- шумливо — шумли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- шумливо — ШУМЛИ́ВО. Присл. до шумли́вий¹ Від брязку заліза шумливо Знялося з ялин гайвороння (Стар., Вибр., 1959, 60); Вітер попутний повіяв шумливо, і легко побігли Рибним шляхом кораблі (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах