1. Великий тлумачний словник сучасної мови

щиглячий

щигля́чий

-а, -е.

Прикм. до щиголь I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щиглячий — ЩИГЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до щи́голь¹. – Діду! Дідусю! – покликав він. – А чи є у щигликів щигляча мова? (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  2. щиглячий — щигля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щиглячий — Щигля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щиглячий — ЩИГЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до щи́голь¹. — Діду! Дідусю! — покликав він.— А чи є у щигликів щигляча мова? (Донч., II, 1956, 368). Словник української мови в 11 томах
  5. щиглячий — Щиглячий, -а, -е Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб. Словник української мови Грінченка