щупачок
щупачо́к
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до щупак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щупачок — ЩУПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до щупа́к. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Л. Словник української мови у 20 томах
- щупачок — щупачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- щупачок — Щупачо́к, -чка́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щупачок — ЩУПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до щупа́к. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- щупачок — Щупачок, -чка м. ум. отъ щупак. Словник української мови Грінченка