1. Великий тлумачний словник сучасної мови

щурик

щу́рик

-а, ч.

Те саме, що щур II 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щурик — ЩУ́РИК, а, ч. Те саме, що щур² 2. Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя – Круту й високу глиняну стіну (М. Рильський); Він [холод] уже погнав на південь щуриків, журавлів і лебедів (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. щурик — щу́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. щурик — ЩУ́РИК, а, ч. Те саме, що щур² 2. Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя — Круту й високу глиняну стіну (Рильський, Зграя.., 1960, 52); Він [холод] уже погнав на південь щуриків, журавлів і лебедів (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 145). Словник української мови в 11 томах
  4. щурик — Щурик, -ка м. 1) ум. отъ щур. 2) насѣк. Amara (fulva). Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка