1. Великий тлумачний словник сучасної мови

юний

ю́ний

-а, -е.

Молодий, дуже молодий.

|| Який буває у молодих.

|| Власт. юності (у 1, 3 знач.), юнацтву (у 2 знач.).

|| Малолітній (про дітей, підлітків – учасників яких-небудь наукових гуртків, аматорів якогось виду мистецтва і т. ін.).

|| Який недавно з'явився, почав існувати, рости (про рослини).

|| перен. Який недавно почався, виник, щойно почав свою діяльність і т. ін.

|| у знач. ім. юні, юних, мн. (одн. юний, юного, ч.; юна, юної, ж.; юне, юного, с.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юний — див. МОЛОДИЙ, (глядач) малолітній, не дорослий, (- зелень) свіжий, (спортсмен) ІД. юніор Словник синонімів Караванського
  2. юний — див. молодий Словник синонімів Вусика
  3. юний — моск. молодий молодий, молоденький, молодесенький, молодісінький, молодявий, молодик, молодан, див. молодець, молодий чоловік, отрок Словник чужослів Павло Штепа
  4. юний — Ю́НИЙ, а, е. Молодий, дуже молодий. Настя сиди та ший. А воно таке молоде, юна ще така, а в неї ще серце од кожного слова кипить, в неї ще думки рояться веселі дівочі (Марко Вовчок); З грюкотом влетів юний моряк-фронтовик, обідраний, у поросі... Словник української мови у 20 томах
  5. юний — ю́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. юний — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. юний — Ю́НИЙ, а, е. Молодий, дуже молодий. Настя сиди та ший. А воно таке молоде, юна ще така, а в неї ще серце од кожного слова кипить, в неї ще думки рояться веселі дівочі (Вовчок, І, 1955, 263); З грюкотом влетів юний моряк-фронтовик, обідраний, у поросі... Словник української мови в 11 томах