юродивець
юроди́вець
-вця, ч., розм.
Те саме, що юродивий 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юродивець — ЮРОДИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що юроди́вий 2. Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- юродивець — юроди́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- юродивець — ЮРОДИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що юроди́вий 2. Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (Гончар, Таврія, 1952, 282). Словник української мови в 11 томах