яко

Значення в інших словниках

1. яко — Я́ко, cпол. Як. У сполуч. з іменником виступає для називання стану, якості (когось, чогось); у знач. будучи ким, чим; подібно до кого, чого. Вісаріон Ґрібовский перенесений яко секретар правительственний до Чернівців (Б. Українська літературна мова на Буковині
2. яко — Я́КО, спол., заст. Як (див. як³). Розлилася кров гаряча, Яко вода по землі (П. Чубинський); Він завжди був певним, що заслуги його, яко патріота, не загинуть марно (М. Словник української мови у 20 томах
3. яко — я́ко прислівник як незмінювана словникова одиниця арх. Орфографічний словник української мови
4. яко — Що, через те що, щоб, чи, як Словник застарілих та маловживаних слів
5. яко — Я́ко, присл.; якомо́га Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. яко — Я́КО, спол., заст. Як ( див. як³). Розлилася кров гаряча, Яко вода по землі (Чуб., V, 1874, 739); Він завжди був певним, що заслуги його, яко патріота, не загинуть марно (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
7. яко — Я́ко нар. Какъ. Употр. преимущ. въ выраженіи: яко мо́га. Изо всѣхъ силъ. см. як. Біжи, яко мога; щоб там ні кричало, — не оглянься. Шевч. 16. Словник української мови Грінченка