єдинець

єдине́ць

-нця, ч., діал.

Єдиний син.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдинець — див. одинак Словник синонімів Вусика
  2. єдинець — Єдинець, -нця м. = єдинак 1. ум. єдиничок, єдинчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. І. 246. Словник української мови Грінченка