єдиний
єди́ний
-а, -е.
1》 Один, без інших.
|| Лише один.
2》 Який становить внутрішню єдність; цілісний, неподільний.
|| Тісно зближений, згуртований.
|| Загальний, спільний для всіх.
Єдина ставка прибуткового податку — ставка податку, що не залежить від рівня доходу.
Єдиний адміністративний документ — стандартна форма митної декларації, введена в 1988 р. в країнах Європейської співдружності.
Єдиний економічний простір — об'єднання національних територій ряду країн, в рамках якого діють загальні принципи господарювання.
Єдиний платіжний документ — загальний документ, єдина розрахункова книжка, за якою здійснюються різні платежі.
Єдиний транспортний тариф — єдині ставки платежу за перевезення вантажів по всій країні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиний — 1. (який без когось іншого) однісінький, один; 2. (який становить собою внутрішню єдність) цілісний, цільний, неподільний; монолітній, одностайний. Словник синонімів Полюги
- єдиний — 1. Один, без інших; тільки один: єдина дитина, єдиний вихід. 2. Який становить собою внутрішню єдність, цілісний: єдиним фронтом, єдина енергетична система. Літературне слововживання
- єдиний — (вихід) один, один-єдиний, один-однісінький, один-одніський, одним-однісінький, лише один, одним-один, один-одним; (раз) перший і останній; (фронт) неподільний, нерозривний, згуртований; (комплекс) одноцілий, цілісний; (центр) загальний, спільний <�для всіх>. Словник синонімів Караванського
- єдиний — [йеидинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- єдиний — єди́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- Єдиний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- єдиний — в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І. Фразеологічний словник української мови
- єдиний — ЄДИ́НИЙ (такий, крім якого нема нікого й нічого іншого), ОДИ́Н, ОДИ́Н-ЄДИ́НИЙ підсил., ОДНИ́М-ЄДИ́НИЙ підсил., ОДИ́Н ОДНИ́М (ОДНИ́М ОДИ́Н) підсил., ОДИ́Н ЛИШЕ́ (ЛИШ) підсил., ОДИ́Н ТІ́ЛЬКИ підсил., ОДИ́Н ОДНІ́СІНЬКИЙ (ОДНИ́М ОДНІ́СІНЬКИЙ) підсил. розм. Словник синонімів української мови
- єдиний — Єди́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єдиний — ЄДИ́НИЙ, а, е. 1. Один, без інших. Радянський народ є єдиним господарем своєї країни; // Лише один. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- єдиний — Єдиний, -а, -е Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251. Словник української мови Грінченка