єдиновірець
єдинові́рець
-рця, ч., книжн.
1》 Людина однієї з ким-небудь віри, релігії.
2》 Прихильник єдиновірства (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиновірець — див. спільник Словник синонімів Вусика
- єдиновірець — Одновір Словник чужослів Павло Штепа
- єдиновірець — єдинові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- єдиновірець — ЄДИНОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. 1. Людина однієї з ким-небудь віри, релігії. Сектантство намагається відірвати віруючих від дійсності, замкнути їх у тісних рамках общини, у вузькому колі однодумців-єдиновірців (Наука.., 1, 1958, 41). 2. Прихильник єдиновірства (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах