єдиновірний
єдинові́рний
I -а, -е.
Який має однакову з ким-небудь віру, релігію.
II -ого, ч.
1》 Людина однієї з кимось віри, релігії.
2》 Прихильник єдиновірства (у 2 знач.).
3》 Однодумець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиновірний — ЄДИНОВІРНИЙ – ЄДИНОВІРСЬКИЙ Єдиновірний. Який має одну і ту саму віру, релігію з кимсь: єдиновірні народи. Єдиновірський. Який стосується єдиновірства – старообрядської секти: єдиновірська церква. Літературне слововживання
- єдиновірний — ЄДИНОВІ́РНИЙ, а, е. Прикм. до єдинові́рство. Боже мій, єдиносущий і єдиновірний володарю душі моєї, клянусь я Тобі, що ніколи і ніде не зраджу віри рідної, бо вона є суттю моєї суті (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах
- єдиновірний — єдинові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- єдиновірний — ЄДИНОВІ́РНИЙ, а, е. Який має однакову з ким-небудь віру, релігію. Тяжіння до возз’єднання [України] з єдиновірною Росією жило давно і в народі, і серед інтелігенції (Довж., III, 1960, 80). Словник української мови в 11 томах