єдиноначальний

єдинонача́льний

-а, -е.

Прикм. до єдиноначальність.

Єдиноначальні органи — органи, в яких право прийняття рішень від імені органу має одна особа (міністр, голова державного комітету, голова місцевої державної адміністрації тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиноначальний — єдинонача́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. єдиноначальний — ЄДИНОНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до єдинонача́льність. Словник української мови в 11 томах