1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ідентифікаційний

ідентифікаці́йний

-а, -е.

Прикм. до ідентифікація.

Ідентифікаційна ознака — в криміналістиці – властивість об'єкта, що задовольняє певні вимоги, тобто властива певній класифікаційній групі.

Ідентифікаційне поле — у криміналістиці – сукупність ідентифікаційних ознак, що відобразилися на об'єкті в конкретних умовах взаємодії (відображення).

Ідентифікаційний номер — цифровий код, що складається із десяти символів (присвоюється кожній особі згідно з визначеною системою кодування, на підставі даних про дату народження та стать особи).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідентифікаційний — ІДЕНТИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до ідентифікації. Перспектива поповнення та розвитку ідентифікаційної самобутності населення України на якісно новому рівні залежить від повноцінної участі в цьому процесі державних... Словник української мови у 20 томах
  2. ідентифікаційний — ідентифікаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови