1. Великий тлумачний словник сучасної мови

іжиця

і́жиця

-і, ж.

Назва останньої літери (у) церковнослов'янської й старої російської абетки, що позначала звук "і".

Прописати іжицю кому заст. — зробити суворе зауваження, вилаяти, відшмагати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іжиця — і́жиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. іжиця — від а́за до і́жиці, книжн. Від початку до кінця; все. — Все перевірено — від аза до іжиці. Здається, план повинен удатись (З газети). Фразеологічний словник української мови
  3. іжиця — І́жиця, -ці, -цею; і́жиці, і́жиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. іжиця — І́ЖИЦЯ, і, ж. Назва останньої літери (у) церковнослов’янської й старої російської абетки, що позначала звук «і». Він [учитель] учив читать, писать Через іжицю і ять (Воронько, Тепло.., 1959, 36); *У порівн. Балабуха осміхнувся. Словник української мови в 11 томах