ізолювальник

ізолюва́льник

-а, ч.

Людина, яка ізолює що-небудь або кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізолювальник — ІЗОЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається ізолюванням провідників електричної, теплової і т. ін. енергії. Ізолювальник зобов'язаний знати характеристику шкідливих речовин, які можуть виділятися під час виконання робіт, їхню дію на організм людини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ізолювальник — ізолюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови