ізолювальник
ІЗОЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, що займається ізолюванням провідників електричної, теплової і т. ін. енергії.
Ізолювальник зобов'язаний знати характеристику шкідливих речовин, які можуть виділятися під час виконання робіт, їхню дію на організм людини (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізолювальник — ізолюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ізолювальник — -а, ч. Людина, яка ізолює що-небудь або кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови