ізоритмія

ізоритмі́я

-ї, ж.

1》 мед. Ознака органічного ураження міокарда.

2》 муз. Принцип композиції у мотеті 14-15 ст., що виражається в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізоритмія — (від гр. isos — рівний та ritmos — ритм, співрозмірність)- принцип композиції в XIV — XV ст., який полягає в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії. Словник-довідник музичних термінів