ізоритмія
ізоритмі́я
-ї, ж.
1》 мед. Ознака органічного ураження міокарда.
2》 муз. Принцип композиції у мотеті 14-15 ст., що виражається в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізоритмія — (від гр. isos — рівний та ritmos — ритм, співрозмірність)- принцип композиції в XIV — XV ст., який полягає в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії. Словник-довідник музичних термінів