ізоритмія
(від гр. isos — рівний та ritmos — ритм, співрозмірність)- принцип композиції в XIV — XV ст., який полягає в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізоритмія — -ї, ж. 1》 мед. Ознака органічного ураження міокарда. 2》 муз. Принцип композиції у мотеті 14-15 ст., що виражається в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії. Великий тлумачний словник сучасної мови