ізоритмія

(від гр. isos — рівний та ritmos — ритм, співрозмірність)- принцип композиції в XIV — XV ст., який полягає в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізоритмія — -ї, ж. 1》 мед. Ознака органічного ураження міокарда. 2》 муз. Принцип композиції у мотеті 14-15 ст., що виражається в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії. Великий тлумачний словник сучасної мови