іконник
іко́нник
-а, ч.
Те саме, що іконописець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іконник — іко́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- іконник — ІКОНОПИ́СЕЦЬ (той, хто малює ікони), БОГОМА́З, ІКО́ННИК, ІЗОГРА́Ф заст. Коли іконописець завершував свій твір, він не знав його дальшої долі (з журналу); А, може, того Миколая малювали богомази з такого діда, як Сахрон (І. Словник синонімів української мови