1. Великий тлумачний словник сучасної мови

іменування

іменува́ння

-я, с.

Встановлення відповідності: ім'я – об'єкт, що іменується.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменування — ІМЕНУВА́ННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. іменува́ти 1. Досліджено внутрішні та зовнішні причини переходу від однолексемної системи іменування людини до антропонімних формул (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. іменування — іменува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. іменування — Іменува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. іменування — Іменува́ння, -ня с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка