імортель

іморте́ль

-я, ч., іст.

Дійсний член (академік) Французької Академії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імортель — (росл.) безсмертка Словник чужослів Павло Штепа
  2. імортель — ІМОРТЕ́ЛЬ, і, ж. Рослина родини складноцвітих, у якої квіти при висиханні зберігають натуральний колір і вигляд. Довго дивиться [Степан Никифорович] на дві ікони, де під склом... Словник української мови у 20 томах
  3. імортель — іморте́ль іменник жіночого роду безсмертник Орфографічний словник української мови
  4. імортель — БЕЗСМЕ́РТНИК (назва ряду трав'янистих рослин із сухими, нев'янучими квітками), СУХОЦВІ́Т, ІМОРТЕ́ЛЬ бот., БЕЗСМЕ́РТКА рідко. Цвітуть безсмертники й волошки, і материнка, і чебрець.. Та більш, ніж квітів на могилах, в могилах сховано сердець (Л. Костенко). Словник синонімів української мови