імперія

імпе́рія

-ї, ж.

1》 Велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор, імператриця.

|| Про дореволюційну Російську державу, на чолі якої стояв цар.

2》 Велика імперіалістична держава, що має колонії.

3》 перен. Велика монополія, що контролює цілу галузь промисловості, якусь діяльність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імперія — рос. империя (від латин. imperium- влада, панування) — 1. Монархічна держава, глава якої має титул імператора. 2. Назва великих держав, що мали колоніальні володіння (напр., колишня Британська імперія). Eкономічна енциклопедія
  2. імперія — імпе́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. імперія — (-ії) ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 232; СЖЗ, 49; ЯБМ, 1, 393. Словник жарґонної лексики української мови
  4. імперія — імпе́рія (від лат. imperium – влада, панування) 1. Назва монархічної, здебільшого великої держави, очолюваної імператором. 2. Назва великих капіталістичних держав, що, як правило, мали колоніальні володіння (напр., колишня Британська імперія). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Імперія — М. в Пн.-Зх. Італії, в обл. Ліґурія, над Ліґурійським м.; 41 тис. мшк.; відомий центр відпочинку і туризму, морський курорт на Іт. Рив'єрі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. імперія — Імпе́рія, -рії, -рією; імпе́рії, -пе́рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. імперія — ІМПЕ́РІЯ, ї, ж. 1. Велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор. Протягом століть імператори Східної Римської імперії поширювали межі імперії й скорили мечем велику частину тогочасного світу (Скл. Словник української мови в 11 томах