імперія

(-ії) ж.; крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 232; СЖЗ, 49; ЯБМ, 1, 393.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імперія — рос. империя (від латин. imperium- влада, панування) — 1. Монархічна держава, глава якої має титул імператора. 2. Назва великих держав, що мали колоніальні володіння (напр., колишня Британська імперія). Eкономічна енциклопедія
  2. імперія — імпе́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. імперія — -ї, ж. 1》 Велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор, імператриця. || Про дореволюційну Російську державу, на чолі якої стояв цар. 2》 Велика імперіалістична держава, що має колонії. 3》 перен. Велика монополія, що контролює цілу галузь промисловості, якусь діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. імперія — імпе́рія (від лат. imperium – влада, панування) 1. Назва монархічної, здебільшого великої держави, очолюваної імператором. 2. Назва великих капіталістичних держав, що, як правило, мали колоніальні володіння (напр., колишня Британська імперія). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Імперія — М. в Пн.-Зх. Італії, в обл. Ліґурія, над Ліґурійським м.; 41 тис. мшк.; відомий центр відпочинку і туризму, морський курорт на Іт. Рив'єрі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. імперія — Імпе́рія, -рії, -рією; імпе́рії, -пе́рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. імперія — ІМПЕ́РІЯ, ї, ж. 1. Велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор. Протягом століть імператори Східної Римської імперії поширювали межі імперії й скорили мечем велику частину тогочасного світу (Скл. Словник української мови в 11 томах