інгаляція
інгаля́ція
-ї, ж.
Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інгаляція — (мед.) удих Словник чужослів Павло Штепа
- інгаляція — інгаля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інгаляція — інгаля́ція (від лат. inhalatio – вдихання) метод введення лікарських речовин в організм шляхом вдихання їх. Словник іншомовних слів Мельничука
- інгаляція — ІНГАЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин). Парову інгаляцію можна застосовувати і без спеціальних розпилювачів (Наука.., 3, 1960, 45). Словник української мови в 11 томах