індивідуал
індивідуа́л
-а, ч., рідко.
Те саме, що індивідуаліст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індивідуал — індивідуа́л іменник чоловічого роду, істота індивідуал рідко Орфографічний словник української мови
- індивідуал — ІНДИВІДУА́Л, а, ч., рідко. Те саме, що індивідуалі́ст. — Будете індивідуалами-одноосібниками,— провіщав дід Сербиченко,— не стане вам просвітку (Ю. Янов., Мир, 1956, 191). індивідуаліза́ція, ї, ж. Дія за знач. індивідуалізува́ти. Словник української мови в 11 томах