інкримінований
інкриміно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інкримінувати.
|| інкриміновано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкримінований — інкриміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- інкримінований — Інкриміно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інкримінований — ІНКРИМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп.і мин. ч. до інкримінува́ти. Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Фр., IV, 1950, 171); // інкриміно́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах