інкримінований
ІНКРИМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп.і мин. ч. до інкримінува́ти.
Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Фр., IV, 1950, 171);
// інкриміно́вано, безос. присудк. сл.
Уже було проведено допит свідків.., але те, що було інкриміновано обвинуваченим, не вияснювалось, а ще більше заплутувалось (Кол., Терен.., 1959, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкримінований — інкриміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- інкримінований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інкримінувати. || інкриміновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інкримінований — Інкриміно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)