1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ініціативний

ініціати́вний

-а, -е.

1》 Який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв'язувати що-небудь; заповзятливий, активний.

|| Який перший починає будь-яку справу, робить почин.

2》 Стос. до ініціатив.

Ініціативна зміна цін — поняття маркетингу, яке відображає той факт, що фірми, які розробили власну систему цін і стратегію ціноутворення, час від часу відчувають необхідність у зниженні або підвищенні цін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ініціативний — див. активний Словник синонімів Вусика
  2. ініціативний — рос. инициативный той, що стосується ініціативи; здатний до самостійних дій. Eкономічна енциклопедія
  3. ініціативний — ініціати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. ініціативний — ініціати́вний той, що стосується ініціативи; здатний до самостійних дій. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ініціативний — ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину — який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й. Словник синонімів української мови
  6. ініціативний — ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, а, е. Який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв’язувати що-небудь; заповзятливий. Кінчав [школу] — кращим учнем, живим, ініціативним, з нахилом до протестантства (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах