1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ініціювати

ініціюва́ти

-юю, -юєш, недок., перех.

Збуджувати, викликати що-небудь, будучи початковим поштовхом, імпульсом. Ініціювати хімічну реакцію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ініціювати — [ін'іц'ійуватие] -йуйу, -йуйеиш Орфоепічний словник української мови
  2. ініціювати — ІНІЦІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що. Сприяти виникненню чи розвиткові чого-небудь. Ще гримлять вибухи, ще палахтять нафтогони, ще на вулицях Фалуджі валяються мертві, а військові влади вже ініціюють мирні проекти (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. ініціювати — ініціюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови