іпотечний
іпоте́чний
-а, -е.
Стос. до іпотеки. Іпотечний кредит.
|| Признач. для видавання іпотек.
Іпотечна позика — грошова позика, що її видає банк під заставу нерухомості.
Іпотечний банк — банк, який спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.
Іпотечний кредит — довготермінові позики, які надаються банками під заставу нерухомості: землі, виробничих та житлових будівель, споруд.
Іпотечний ринок — ринок позичкових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій.
Іпотечний сертифікат — заставне свідоцтво, один із найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі.
Іпотечні облігації — довготермінові цінні папери, що випускаються під забезпечення нерухомим майном.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me