іпотечний

іпоте́чний

-а, -е.

Стос. до іпотеки. Іпотечний кредит.

|| Признач. для видавання іпотек.

Іпотечна позика — грошова позика, що її видає банк під заставу нерухомості.

Іпотечний банк — банк, який спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.

Іпотечний кредит — довготермінові позики, які надаються банками під заставу нерухомості: землі, виробничих та житлових будівель, споруд.

Іпотечний ринок — ринок позичкових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій.

Іпотечний сертифікат — заставне свідоцтво, один із найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі.

Іпотечні облігації — довготермінові цінні папери, що випускаються під забезпечення нерухомим майном.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іпотечний — іпоте́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. іпотечний — ІПОТЕ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до іпотеки. Іпотечний кредит; // Признач. для видавання іпотек. Іпотечний банк. Словник української мови в 11 томах