іпохондрик
іпохо́ндрик
-а, ч.
Людина, яка хворіє на іпохондрію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іпохондрик — див. гіпохондрик Словник чужослів Павло Штепа
- іпохондрик — іпохо́ндрик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- іпохондрик — іпохо́ндрик той, що хворіє на іпохондрію. Словник іншомовних слів Мельничука
- іпохондрик — ІПОХО́НДРИК, а, ч. Людина, яка хворіє на іпохондрію. Ось вони [фашисти] сидять на лаві підсудних — змовники, .. провокатори і кати.. Але це аж ніяк не кубло звичайних зухвалих і одчайдушних бандитів з великої дороги.. Це й не гопкомпанія пропащих іпохондриків (Смолич, Після війни, 1947, 20). Словник української мови в 11 томах