1. Великий тлумачний словник сучасної мови

істинно

і́стинно

Присл. до істинний 2); справді.

Істинно нейтральні частинки фіз. — елементарні частинки (або системи з елементарних частинок), які тотожні своїм античастинкам (антисистемам).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істинно — див. щиро Словник синонімів Вусика
  2. істинно — і́стинно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. істинно — І́стинно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. істинно — І́СТИННО. Присл. до і́стинний 2; справді. — Істинно, ти щасливий батько, маючи таку дочку добру, розумну та ще й красиву (Кв.-Осн., II, 1956, 324). Словник української мови в 11 томах